Що може стояти за складною поведінкою?
Плач, крик, відмова, імпульсивні дії або спроби уникнути завдання можуть бути пов’язані з різними причинами: втомою, болем, нерозумінням, страхом, перевантаженням або труднощами комунікації.
Що робити дорослому?
Переконатися, що дитина в безпеці.
Згадати, що відбувалося перед поведінковою реакцією.
Перевірити, чи зрозуміла дитина завдання.
Подумати, чи може вона повідомити про потребу.
Зменшити надмірні подразники.
Запропонувати доступний спосіб попросити про допомогу.
За повторюваних ситуацій обговорити спостереження з командою супроводу.
Не кожну відмову потрібно сприймати як непослух. Водночас дорослий має спокійно й послідовно зупиняти небезпечні дії.
Публікація 12. Як допомогти дитині заспокоїтися?
Під час сильного емоційного напруження дитині може бути складно сприймати пояснення й контролювати свої реакції.
Алгоритм підтримки:
Забезпечте безпеку.
Зменште кількість слів і вимог.
Говоріть спокійно.
Запропонуйте знайоме тихе місце.
Дайте час відновитися.
Не вимагайте негайно пояснювати свої почуття.
Коли дитина буде готова, поверніться до ситуації.
Можна сказати: «Я поруч», «Тобі зараз складно», «Можемо зробити перерву».
Не всім дітям підходять обійми, дотики або дихальні вправи. Пропонуйте їх лише тоді, коли це комфортно дитині.
Публікація 13. Як помітити сенсорне перевантаження?
Деякі діти гостро реагують на гучні звуки, яскраве світло, запахи, дотики або скупчення людей. Іншим, навпаки, може бути потрібен додатковий рух чи певні сенсорні відчуття.
Можливі ознаки перевантаження:
дитина закриває вуха;
намагається відійти від людей;
стає надмірно збудженою;
плаче або відмовляється від діяльності;
прагне сховатися в тихому місці;
перестає реагувати на звичні звернення.
Ці ознаки можуть мати різні причини, тому важливо спостерігати за конкретною дитиною.
Що допоможе?
Зменшити шум, запропонувати перерву, скоротити кількість вимог і забезпечити безпечний простір. Якщо сенсорні труднощі часто заважають дитині в повсякденному житті, обговоріть способи підтримки з відповідними фахівцями.
Публікація 14. Як підтримати дружбу й запобігати виключенню з колективу?
Кожна дитина має право на поважне ставлення, безпеку й можливість брати участь у житті групи.
Що можуть робити педагоги?
Навчати дітей домовлятися та чекати черги.
Допомагати знаходити спільні ігри.
Не допускати образливих прізвиськ і насмішок.
Пояснювати правила поваги до особистого простору.
Підтримувати доброзичливу взаємодію.
Реагувати на систематичне виключення дитини з діяльності.
Не варто вимагати, щоб дитина з ООП неодмінно гралася з усіма. Важливо забезпечити можливості для взаємодії та право на комфортну перерву.