Відчуття безпеки виникає тоді, коли дитина знає, що дорослий поруч, правила зрозумілі, а її почуття не висміюватимуть і не знецінюватимуть.
Що може зробити педагог
Запровадити ритуал привітання. Це може бути усмішка, привітання на ім’я, коротка бесіда або вибір картки настрою.
Пояснювати, що відбуватиметься далі. Наприклад: «Зараз ми поснідаємо, потім пограємося, а після прогулянки на нас чекатиме обід».
Попереджати про зміни. Якщо заняття переноситься або планується інша активність, повідомити про це заздалегідь, наскільки це можливо.
Визначити доступне місце для відпочинку. Там можуть бути книжки, м’які іграшки, подушки, картки емоцій або матеріали для спокійної діяльності.
Підтримувати спокійні межі. Правила мають бути чіткими, але не принизливими чи надмірно суворими.
Допомагати відновити спокій. Якщо дитина засмутилася, спочатку слід підтримати її, а вже потім повертатися до обговорення правил чи поведінки.
Як організувати спокійний куточок
У групі можна передбачити невеликий простір, куди дитина зможе перейти за бажанням або за пропозицією дорослого. Це не місце покарання і не спосіб ізолювати дитину від колективу.
Доцільно розмістити там:
м’які подушки або килимок;
кілька книжок із простими сюжетами;
картки з емоціями;
папір, олівці та матеріали для малювання;
іграшку, яку можна тримати в руках;
зображення простих способів заспокоєння.
Дитина не повинна залишатися там без належного нагляду. Педагог може сказати: «Бачу, що тобі потрібна пауза. Можемо трохи посидіти тут, а коли будеш готовий / готова, повернемося до гри».