Дитячі страхи й тривожність: як допомогти почуватися безпечніше

 

Після пережитих небезпечних подій дитина може гостріше реагувати на гучні звуки, раптові зміни, розлуку з батьками або незнайомі місця. Деякі діти стають настороженими, інші частіше плачуть, сердяться чи просять дорослого не відходити.

Такі реакції потребують не осуду, а розуміння. Дитина ще не завжди може пояснити словами, що саме її лякає.

Що допомагає дитині?

1. Забезпечуйте реальну безпеку.

Дотримуйтеся правил безпеки під час повітряних тривог та інших небезпечних ситуацій. Не обіцяйте, що нічого поганого ніколи не станеться.

2. Пояснюйте зрозуміло.

Наприклад: «Зараз звучить сигнал. Ми йдемо в безпечне місце та виконуємо правила, які допомагають нас захистити».

3. Називайте почуття.

«Ти злякався гучного звуку. Я поруч. Давай подивимося, що нам зараз потрібно зробити».

4. Підтримуйте звичні ритуали.

Казка перед сном, спокійна розмова, знайома іграшка або повторюваний порядок вечірніх справ можуть допомогти дитині почуватися впевненіше.

5. Не змушуйте долати страх негайно.

Не висміюйте дитину та не примушуйте її наближатися до того, що лякає. Підтримуйте поступове освоєння безпечних ситуацій у її темпі.

Прості вправи для заспокоєння

  • «Повільно, як ведмедик» — запропонуйте зробити кілька спокійних, ненапружених вдихів і видихів разом із дорослим.

  • «Знайди навколо» — назвіть три предмети, які бачите, два звуки, які чуєте, та одну річ, яку приємно відчувати на дотик.

  • «Мої опори» — запропонуйте назвати людей, місця та заняття, які допомагають почуватися спокійніше.

Вправи мають бути добровільними. Якщо дитині стає некомфортно, запропонуйте інший спосіб підтримки.

Коли варто звернутися до фахівця?

Якщо страхи, порушення сну, сильна настороженість, часті спалахи емоцій або інші зміни тривалий час зберігаються, посилюються чи заважають повсякденному життю, зверніться до практичного психолога, дитячого психолога або лікаря залежно від потреб дитини.

Порада психолога: не вимагайте від дитини бути сміливою весь час. Допомагайте їй відчути, що страх можна обговорити, а по допомогу завжди можна звернутися до надійного дорослого.