Сум за домом, рідними, друзями чи звичними місцями може зберігатися навіть тоді, коли дитина поступово звикає до нового закладу.
Педагогові важливо не намагатися переконати дитину, що теперішнє місце краще за попереднє. Натомість варто визнавати значущість її спогадів і допомагати знаходити позитивні враження в теперішньому житті.
Можна запропонувати:
намалювати місце, яке дитина любить;
розповісти про улюблену гру або книжку;
принести знайому іграшку, якщо це можливо та узгоджено з родиною;
створити в групі «книжку приємних спогадів», до якої діти додають малюнки про важливі для них речі;
разом придумати новий ритуал, який стане приємною частиною дня.
Приклад відповіді педагога:
«Ти можеш сумувати за своїм домом і друзями. Вони для тебе важливі. А тут ми поступово можемо знайти нові заняття й людей, з якими тобі буде приємно проводити час».