Спостереження потрібне не для оцінювання дитини, а для розуміння її потреб та визначення ефективних способів підтримки.
Педагог може відзначати:
як дитина входить до групи та прощається з батьками;
чи звертається по допомогу до дорослого;
які види діяльності викликають інтерес;
як дитина реагує на зміни в режимі;
чи поступово розширюється її взаємодія з однолітками;
що допомагає відновити спокій після засмучення;
чи помітні зміни в самопочутті протягом певного часу.
Не варто робити висновки за одним днем. Важливо враховувати загальну динаміку та обговорювати спостереження з родиною й практичним психологом, дотримуючись конфіденційності.