Дитина, яка пережила вимушене переселення, потребує доброзичливого ставлення, передбачуваності та поваги до особистих меж.
Рекомендації педагогам
Створюйте безпечне середовище. Зрозумілі правила, спокійний тон і послідовність дій допомагають дитині орієнтуватися в нових умовах.
Не розпитуйте про травматичні події. Не потрібно просити дитину розповідати перед групою про обставини переїзду, втрати або небезпеку.
Не визначайте дитину через статус ВПО. Не представляйте її іншим дітям як «переселенця, якому потрібно допомагати». Знайомте дітей через інтереси, ігри та спільну діяльність.
Не порівнюйте дітей. Уникайте оцінок на кшталт «інші вже звикли, а ти ще ні».
Допомагайте включатися в гру. Пропонуйте невеликі спільні завдання, парні ігри та можливості для природного знайомства.
Співпрацюйте з батьками. Обговорюйте потреби дитини конфіденційно та узгоджуйте способи підтримки.
Залучайте практичного психолога. Якщо помічаєте стійкі труднощі адаптації, сильне емоційне напруження або проблеми у взаємодії з однолітками, запропонуйте батькам обговорити можливу допомогу.