Дитині легше впоратися з переживанням, коли вона поступово вчиться розуміти, що саме відчуває. Мета не в тому, щоб дитина перестала сумувати або сердитися, а в тому, щоб вона могла безпечно виражати почуття й отримувати підтримку.
Практичні вправи
Вправа «Який у мене настрій?»
Підготуйте картки із зображеннями радості, суму, страху, злості, здивування та спокою.
Запропонуйте дитині обрати картку, яка найбільше відповідає її настрою. Вона може назвати емоцію, показати на картку або просто розглянути її.
Запитання педагога:
«Який настрій ти сьогодні обираєш?»
«Що допомогло б тобі почуватися комфортніше?»
«Хочеш поговорити чи краще трохи пограємося?»
Дитина має право не відповідати.
Вправа «Де живуть емоції?»
Запропонуйте дітям намалювати, як виглядає радість, спокій, сум або хвилювання. Не потрібно оцінювати малюнки чи вимагати пояснень. Можна запропонувати кілька кольорів і дозволити дитині обирати самостійно.
Вправа «Обери спосіб допомоги»
Створіть картки з простими діями: попросити дорослого про допомогу, подивитися книжку, помалювати, спокійно подихати, посидіти в затишному місці, погратися з улюбленою іграшкою.
Обговоріть, що різним дітям можуть допомагати різні способи.