Діти дошкільного віку сприймають складні події відповідно до свого віку та індивідуального досвіду. Вони можуть неправильно тлумачити почуті слова, фантазувати про причини подій або вважати себе винними в тому, що сталося.
Завдання педагога — не приховувати реальність неправдивими поясненнями, але й не перевантажувати дитину подробицями.
Рекомендовано:
Відповідати на конкретне запитання коротко та зрозуміло.
Не описувати небезпечні події в деталях.
Наголошувати, що дитина не винна в діях дорослих і подіях, які відбуваються.
Пояснювати, хто саме піклується про безпеку дітей у закладі.
Не обіцяти того, чого неможливо гарантувати.
Повертатися до звичайних занять, ігор і режиму дня.
Якщо дитина не хоче розмовляти, не наполягати.
Приклади відповідей на дитячі запитання
«Чому ми переїхали?»
«У дорослих були причини змінити місце проживання. Тепер ви живете тут, а дорослі допомагають вам облаштуватися й дбають про вас».
«Я хочу додому. Коли ми повернемося?»
«Я розумію, що ти сумуєш. Я не знаю, коли це буде можливо. Але зараз ми можемо подумати, що допоможе тобі сьогодні почуватися краще».
«Чому я більше не бачу своїх друзів?»
«Тобі бракує друзів, і це зрозуміло. Можливо, ви зможете спілкуватися, якщо дорослі допоможуть це організувати. А тут ми поступово можемо знайомитися з новими дітьми».