Для дитини, яка змінила місце проживання, знайомство з однолітками може бути одночасно цікавим і складним. Інші діти вже можуть мати своїх друзів, улюблені ігри та звичні правила взаємодії.
Дитина ВПО іноді боїться підійти першою, не знає, як приєднатися до гри, або переживає, що її не приймуть. Дорослим важливо допомогти їй отримати позитивний досвід спілкування без примусу.
Як допомогти дитині?
Навчіть починати розмову.
Потренуйте вдома прості фрази:
«Привіт! Як тебе звати?»
«Можна погратися з вами?»
«Давай побудуємо гараж разом».
«Хочеш помінятися іграшками?»
«Мені потрібна допомога».
Створюйте невеликі можливості для знайомства.
Іноді легше почати з гри удвох, ніж одразу долучатися до великої групи. Спільне конструювання, малювання або рухлива гра можуть стати природним початком дружби.
Не вимагайте негайної товариськості.
Якщо дитина спочатку спостерігає збоку, це не обов’язково означає, що вона не хоче дружити. Дайте їй час.
Навчайте всіх дітей приймати відмінності.
Не варто робити статус ВПО головною характеристикою дитини. У кожної дитини є свої інтереси, здібності, вподобання та історія.
Допомагайте розв’язувати конфлікти.
Якщо дитину не прийняли до гри, спокійно з’ясуйте обставини. Допоможіть їй знайти інший спосіб долучитися, а педагогам — створити умови для доброзичливої взаємодії.
Якщо дитина говорить: «Зі мною ніхто не дружить»
Не поспішайте відповідати: «Це неправда, у тебе багато друзів». Краще запитайте: «Тобі сьогодні було самотньо? Розкажи, що сталося».
Вислухайте дитину, уточніть, чи йдеться про одну ситуацію, чи про повторювані образи та виключення з ігор.
Якщо дитину систематично принижують, залякують або навмисно ізолюють, повідомте вихователя й адміністрацію закладу для з’ясування обставин та вжиття заходів захисту.
Гра «Запроси до гри»
Підготуйте іграшки та розіграйте три ситуації:
Дитина хоче приєднатися до гри.
Двоє дітей хочуть одну іграшку.
Дитина почувається засмученою через відмову.
Запропонуйте кілька способів відповіді та обговоріть, які з них допомагають зберігати повагу до себе й інших.
Порада психолога: дружба не виникає за наказом. Завдання дорослих — створювати умови, у яких діти можуть знайомитися, співпрацювати й відчувати себе прийнятими.